Залізничний район м. Львова. ДНЗ № 136







Консультпункт

Пам’ятка для батьків

ПІДГОТОВКА ДО ШКОЛИ: НАПРЯМКИ РОБОТИ ВДОМА

НЕПРАВИЛЬНО
        ПРАВИЛЬНО
ПРОПОНУЄМО

Формування мотиваційної сфери

Залякувати навчанням у шко­лі,   поганими  оцінками, на кшталт: "Це зараз ти граєш­ся, а в школі треба працюва­ти, вчитися".
Формувати адекватне уявлення про школу, інтерес до пізнавальної та інтелектуальної діяльності.
Актуальний для дитини, розвивальний ма­теріал, який задовольняє її допитливість, стимулює пізнавальну активність, відтак формує бажання йти до школи, аби дізна­тися ще більше
                   Соціально-моральний розвиток, формування навичок безпечної поведінки
Читати нудні нотації, які не викликають у дитини жваво­го інтересу, змушувати по­вторювати пра­вила поведінки.
Інсценізувати, "проживати" й об­говорювати з дитиною конкретні приклади з життя, разом розмірко­вувати над висновками.
Різні життєві ситуації у якісних малюнках, казках, оповідках та настільних іграх з до­ступною подачею правил
 
Формування здатності навчатися
Примушувати дитину до ро­зумової та навчальної діяль­ності (читати, обчислювати, писати).
Заохочувати дитину пізнавати нове через ігрову та практичну діяль­ність, пропонувати розвивальні ігри-вправи.
Ігрові завдання, об'єднані захопливим сю­жетом, цікаві досліди
Логіко-математичний розвиток
Вимагати від дитини розв'я­зувати задачі та приклади, подані у сухій задидактизованій формі.
Ненав'язливо залучати дитину до пошуку відповідей на цікаві логічні завдання, задачі, приклади у різ­номанітній відповідній вікові діяль­ності.
Захопливі логічні та математичні завдан­ня у настільних та рухливих іграх, бесідах за картинами та літературними творами
Підготовка до письма
Спонукати виконувати завдан­ня у прописах, що не відпові­дають віковим особливостям.
Зміцнювати м'язи кисті руки, роз­вивати дрібну моторику під час малювання, аплікації, ліплення тощо.
Нетрадиційні техніки, цікаві види образо­творчості, використання мозаїки, пазлів,  ігор-«вкладишів», «шнурівок»
Підготовка до оволодіння читанням
Нав'язувати дитині вивчення літер, змушувати читати сло­ва або речення на швидкість,незважаючи   на розуміння нею прочитаного.
Багато читати дитині високоякісної художньої літератури, обговорюва­ти сюжет, образи, художні прийоми, використані автором, збагачувати словник,
Найкращі зразки художнього слова, оригі­нальні мовленнєві завдання, бесіди, що го­тують до свідомого читання, прості тексти для самостійного читання
Задовольняти природний інтерес до вивчення літер.

 

 Поради  щодо мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

 

Велику увагу приділяйте інтонаційній забарвленості мовлення.

Малюки дуже реагують на тон голосу. Хоча вони ще не розуміють багато слів, але за тоном вихователя можуть зрозуміти чи він задово­лений, чи ні. При відповідній інтонації діти розуміють про який роз­мір предметами яку вдачу людини йдеться. Але з інтонаціями треба бути обережними. Від занадто театрального, дуже інтонаційно за­барвленого мовлення дорослих діти втомлюються, а тому мозок дає команду «вимикатися» і діти вихователя вже не чують. Тож слід чер­гувати емоційне забарвлення зі спокійним, тихим мовленням.

 Якнайбільше розмовляйте з дітьми. Слід не просто давати вка­зівки, а розмовляти. Адже від мовлення, яке буде чути дитина, зале­жить обсяг її пасивного словника, який згодом стане активним. Якщо вихователь візьме за правило все пояснювати малюкам, то вони скоро звикнуть прислуховуватися до його мовлення. Скажімо, вихователь збирає дітей на прогулянку. Його мовлення може бути приблизно та­ким: «Діти, ми йдемо на вулицю. Там зараз прохолодно, тому що осінь. Тож треба тепло одягнутися. Зараз ми одягнемо теплі речі: штанці, светри, кофточки і шапочки. Нам буде тепло. Ми будемо гуляти та ди­витися на жовті листочки». Речення мають бути короткими, складати­ся переважно з іменників та дієслів. Поступово у мовлення слід вво­дити прикметники та займенники. Наприклад: «Подивіться, у Катрусі штани червоні, а у Микити сині», «Чиї це червоні штани? (Мої.) Чия червона шапка? (Моя.) Чий червоний светр? (Мій.)».

- Використовуйте малі віршовані форми. У роботі з дітьми ран­нього віку вихователю слід широко застосовувати віршовані фоль­клорні твори та вірші українських авторів. Вони допоможуть звер­нути увагу дітей на певні дії та досягти бажаних результатів під час різних режимних моментів. Таких віршів є дуже багато. їх можна підібрати на свій смак. Звіс­но, дуже добре, коли вихователь знає напам'ять і доцільно викорис­товує малі віршовані форми, але їх спеціально вчити не обов'язково. Дуже важливо правильно підбирати і використовувати твори. Вірш має бути невеликим, складатися переважно із іменників та діє­слів. Під час проведення рухливих ігор, ігор-забавлянок використову­ють більш ритмічні вірші з чіткими фразами, а перед сном, прийомом їжі, на вечірній прогулянці — більш спокійніші, з розміреним ритмом.

-Активізуйте мовлення дітей. Для цього можна скористатися різними прийомами, зокрема дуже ефективним є прийом спільного декламування знайомого вірша, коли діти промовляють останнє сло­во кожного рядка, наприклад: «Їхав лис через… (ліс), лисенятам капці… (віз), Щоб соснові (шишки) не кололи…(ніжки)». Продовжити роботу з віршем можна, використавши ілюстрації до нього.

Слід пам’ятати, щоб слово з пасивного словника перейшло в активний, дитина має промовити його багато разів у різних ситуаціях, будь-то гра чи режимні моменти. Однак не переобтяжувати дитину великою кількістю слів. Якщо від дитини вимагати вимовляти занадто багато складних, довгих слва. Результат може бути сумним – заїкання.

Широко використовуйте вправи для пальчиків. Це дуже важ­ливо для розвитку мовлення. Тут вам стануть у пригоді ігри-забавлянки, як-от: «Сорока-ворона», «Ладки-ладусі», «Іде коза рогата», «Оцей пальчик», «Пальчику, пальчику, де ти був?». Адже діти дуже люблять дії з мовним супроводом.